Дорошенко Дмитро Іванович

Дорошенко

Дорошенко Дмитро Іванович (8 березня 1882 р., Вільно — † 19 березня 1951 р., Мюнхен) — політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф.

Засновник «Просвіти» на Катеринославщині.

Від квітня 1917 р. — крайовий комісар Галичини й Буковини. Член УПСФ, Центральної Ради, Чернігівський губернський комісар.

У травні-листопаді 1918 р. — міністр закордонних справ Української держави.

Від 1919 р. — в еміграції, де був організатором і співробітником українських наукових установ. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.

В 1921–1951 — професор кафедри історії Українського вільного університету у Відні, Празі і Мюнхені.
Дмитро Дорошенко очолював Український науковий інститут у Берліні (1926–1931 рр.), Українську вільну академію наук (1945–1951 рр.).
За визначенням Олександра Оглоблина, Дмитро Дорошенко був першим українським істориком, який дав науковий огляд історії України як процесу розвитку української державності.

Автор близько 1 тис. праць з історії України, історії культури і церкви в Україні.

Головні праці Дмитра Дорошенка:
– Двотомник «Нарис історії України», перше видання вийшло в УНІ у Варшаві 1932 (Том I) і 1933 (Том II) року.
– «Історія України 1917-23» (ч. І-2, 1930, 1932),
– «Огляд української історіографії» (1923),
– «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу» (1940),
– монографії про Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Антоновича, гетьмана Петра Дорошенка та інших.

Визначне місце в українській публіцистиці займають книги спогадів Дорошенка «Мої спогади про давно минуле. 1901–1914 роки» (1949), «Мої спогади про недавнє минуле. 1914–1920 роки» (1923–1924).

Дослідник Віктор Савченко в книзі “Україна масонська” пише наступне:

У серединi серпня 1917 р. Тимчасовий уряд сподiвався поставити в Українi замiсть «самостiйного» немасона Володимира Винниченка соцiалiста-федералiста i масона Дмитра Дорошенка, який вже «лояльно» спiвпрацював з Тимчасовим урядом як крайовий комiсар Галицiї та Буковини (Д. Дорошенко надав список нового кабiнету мiнiстрiв, де з десяти членiв уряду було вже сiм масонiв: Д. Дорошенко, А. Зарубiн, О. Шульгiн, М. Туган-Барановський, Ф. Штейнгель, П. Стебницький, А. Лотоцький). Але через кризу в Центральнiй Радi цей уряд так i не приступив до роботи. В Малiй Радi (Президiї Центральної Ради) у серпнi 1917 р. було як мiнiмум одинадцать масонiв: М. Грушевський, М. Василенко, Л. Чикаленко, А. Никовський, Iоселевич, М. Матушевський, А. Зарубiн, М. Зiльберфарб, Д. Одинець, В. Садовський, А. Яковлєв…”.

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>